Menu

Ст 173 купап коментар – Стаття 173. Дрібне хуліганство

Стаття 173. Дрібне хуліганство

Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, —

тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

{Стаття 173 із змінами, внесеними згідно із Законами № 55/97-ВР від 07.02.97 , № 2744-VI від 02.12.2010 }

КОМЕНТАР від ресурсу «ПРОТОКОЛ»: 

Аналізуйте судовий акт: За образи нецензурною лайкою – ДЕСЯТЬ діб адмінарешту (Чигиринський районний суд Черкаської області № 696/570/18 від 25.07.2018)

Об’єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, непристойні висловлювання, тощо. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов’язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю.

У даній справі особу притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП за те, що постійно вона постійно ображала свою сусідку її, принижувала та образливо до неї чіплялася чіпляється.

У день скоєння вказаного проступку сусідка сиділа на лавці біля свого домоволодіння, а винна особа почала безпідставно її ображати нецензурною лайкою, образливо чіплятися, погрожував фізичною розправою та намагався вдарити її палицею по обличчю, а тому вона не витримала цих знущань та звернулася до поліції.

Призначаючи таке адміністративне стягнення суд взяв до уваги характеристику правопорушника, який характеризується з негативної сторони, поводиться з мешканцями села агресивно, у зв`язку з чим від жителів села неодноразово надходили скарги на його неадекватну поведінку, а також, як вже зазначалося вище, той факт, що хуліганські дії ним відносно потерпілої вчиняються систематично.

 

protocol.ua

Ст. 173-4 КУпАП Булінг (цькування) учасника освітнього процесу вiд 07.12.1984 № 8073-X Кодекс України про адміністративні правопорушення Стаття 173-4 (КпАП, Адмінкодекс) Коментар

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, —

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, —

тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу —

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

kodeksy.com.ua

Стаття 173(2). Вчинення насильства в сім’ї або невиконання захисного припису

Вчинення насильства в сім’ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру  (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, — тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, — тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, -адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

 

Коментар:

Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а також у невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений. Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» від 15.11.2001 р. № 2789-ІІІ насильство в сім’ї — будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї стосовно іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю.

Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства. Фізичне насильство в сім’ї — це умисне насильство, яке не завдає фізичного болю і не спричиняє тілесних ушкоджень (наприклад, нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв). Психологічне насильство в сім’ї — насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю. Економічне насильство в сім’ї — умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до порушення фізичного чи психічного здоров’я.
Завдання шкоди фізичному або психічному здоров’ю потерпілого є необов’язковим для кваліфікації.

Одним із видів протиправних дій, які є об’єктивною стороною цього правопорушення є невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений під яким необхідно розуміти спеціальну форму реагування служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах дітей щодо захисту жертви насильства в сім’ї, яким особі, яка вчинила насильство в сім’ї, забороняється вчиняти певні дії стосовно жертви насильства в сім’ї. Захисним приписом особи, стосовно якої він винесений, може бути заборонено чинити певну дію (дії*) стосовно жертви насильства в сім’ї, а саме: чинити конкретні акти насильства в сім’ї; отримувати інформацію про місце перебування жертви насильства в сім’ї; розшукувати жертву насильства в сім’ї, якщо жертва насильства в сім’ї за власним бажанням перебуває у місці, що невідоме особі, яка вчинила насильство в сім’ї; відвідувати жертву насильства в сім’ї, якщо вона тимчасово перебуває не за місцем спільного проживання членів сім’ї; вести телефонні розмови з жертвою насильства в сім’ї.

Членами сім’ї є особи, які проживають разом і (або) об’єднанні законними правами чи обов’язками щодо утримання (Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» від 01.06.2000 р. № 1768-Ш).

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб’єктом правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до одного із членів своєї сім’ї.

< Предыдущая Следующая >

legalexpert.in.ua

СУД: Раз немає грошей за вчинення насильства у сім’ї

Фабула судового акту: Багато жінок особливо по селах і райцентрах досі не знають, що за насильство у відношенні них чоловіків суд може притягнути як до адміністративної та і до кримінальної відповідальності. Всі ті ж жінки далі не уявляють як після цього із чоловіком жити, а розлучатись не мають бажання. Ця справа є  прикладом, коли жінка поскаржилась, правильно оформила насильство (протокол) і завдяки цьому суд притягнув чоловіка до відповідальності за ст. 173-2 КУпАП – «вчинення насильства в сім‘ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми».

У суді чоловік вини визнав та щиро розкаявся. Для того щоб не позбавляти сім’ю коштів, але провчити чоловіка суддя – жінка призначила йому покарання 60 годин громадських робіт. І чоловіку доведеться сплатити судовий збір.

Як відомо на практиці громадські роботи дуже рідко виконуються. Але все ж таки, це краще, ніж нічого. Сподіваємось, що після суду чоловік не помститься жінці… 

 

 Справа № 617/1525/16-п

 Провадження № 3/617/497/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

10 листопада 2016 року  Суддя Вовчанського районного суду Харківської області Уханова 

ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вовчанськ справу, яка надійшла від Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого  за адресою: вул. Світла (колишня Жовтнева), 51 кв.67 в смт. Старий Салтів, Вовчанського району, Харківська область, не працюючого, Інд. номер НОМЕР_1,

за ч. 1 ст. 173-2  КУпАП  

                                                                                                         ВСТАНОВИВ:

19.08.2016 року о 18:00 год. ОСОБА_2 знаходячись за місцем мешкання за адресою АДРЕСА_1 вчинив сімейну сварку , ображав брудною лайкою гр.. ОСОБА_3, чим вчинив насилля у сімї.

       Своїми діями ОСОБА_2 скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

вчинення насильства в сім’ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім’ї, яку протягом року було піддано адміністративному стягнення за одне з вказаних порушень.

       ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину в скоєні ним правопорушення визнав повністю та пояснив, що 19.08.2016 року між ним та його дружиною дійсно виникла сварка.              

         Вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом серії АА № 028277 від 21.08.2016 року про адміністративне правопорушення, поясненнями правопорушника даними в суді та матеріалами справи.

Обставинами що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення  ОСОБА_2, згідно ст. 34 КУпАП, являється — щире розкаяння винного.

Обставинами що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення ОСОБА_2, згідно ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, дані про особу, що притягується до адміністративної відповідальності, а також обставини що помякшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді громадських робіт.

Згідно ЗУ № 590-VІІ від 19 вересня 2013 року внесено зміни до КУпАП та ЗУ «Про судовий збір», згідно яких, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір 0,03 розміру мінімальної заробітної плати та сплачуються особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_2 необхідно стягнути 275 грн. 60 коп. судового збору на користь держави                                                                                                                      

        На підставі ст.ст. 34, 35, 173 2,251, 252, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ :

        ОСОБА_2 визнати винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 1732, ч. 2 КУпАП та назначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 60 (шістдесят) годин.

        Строк  відбування стягнення обчислювати з часу початку виконання громадських

робіт.

        Стягнути з ОСОБА_2 275 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

         Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги, протесту через районний суд до апеляційного суду Харківської області.

         Постанова підлягає примусовому виконанню через пятнадцять днів після її оголошення, а у разі оскарження або опротестування постанови в той же самий строк з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

      СУДДЯ —

protocol.ua

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *