Menu

Купап ст 173 коментар – Стаття 173. Дрібне хуліганство |коментар, диплом, курсова, реферат, дисертація, цпк, цк, кк, кпк, гк, кас, україни| цивільний, кримільнальний, сімейний, трудовий, земельний, процесуальний, житловий, кодекс, право

Стаття 173. Дрібне хуліганство |коментар, диплом, курсова, реферат, дисертація, цпк, цк, кк, кпк, гк, кас, україни| цивільний, кримільнальний, сімейний, трудовий, земельний, процесуальний, житловий, кодекс, право

Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян,- тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

(Із змінами, внесеними згідно із законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від

  1. р. № 2744-УІ)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).

3. Суб'єкт адміністративного проступку- загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

5. Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 року № 10 узагальнив судову практику щодо розгляду, зокрема, адміністративних справ про хуліганство, і дійшов наступних висновків.

Своєчасний і правильний розгляд кримінальних та адміністративних справ про хуліганство є дієвим засобом захисту нормальних умов життя людей, поновлення порушених прав потерпілих.

Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП).

За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або такс, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

Хуліганством, яке супроводжувалось винятковим цинізмом, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності, знущанням над хворим, дитиною, особою похилого віку або такою, яка перебувала у безпорадному стані, та ін.

Судам належить забезпечувати своєчасний і правильний розгляд адміністративних справ про дрібне хуліганство.

У протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені: дата і місце складення; посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка його склала; відомості про особу порушника; місце, час учинення і суть дрібного хуліганства; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи, у т. ч. про матеріальну шкоду, якщо її було заподіяно (ч. 1 ст. 256 КпАП). За відсутності таких даних і неможливості їх доповнити суддя повертає матеріали органу внутрішніх справ для додаткового оформлення.

Суддям слід забезпечувати розгляд справ про дрібне хуліганство в присутності особи, яка його вчинила. Якщо порушник заперечує факт проступку або оспорює обставини його вчинення, необхідно допитати потерпілого, свідків, витребувати додаткові матеріали. У таких випадках доцільно вести протокол судового засідання.

При накладенні адміністративних стягнень, передбачених ст. 173 КпАП, на осіб, які вчинили дрібне хуліганство, суддя повинен у кожному конкретному випадку враховувати характер учиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Щодо осіб, які займаються суспільно корисною працею і позитивно характеризуються за місцем роботи, навчання та проживання, необхідно застосовувати, як правило, не арешт, а інші адміністративні стягнення, а також заходи громадського впливу.

Установивши при розгляді матеріалів про дрібне хуліганство в діях особи ознаки злочину, суддя має закрити провадження за ст. 173 КпАП і направити ці матеріали прокурору для вирішення питання про порушення кримінальної справи та організації її розслідування.

Якщо ж при розгляді матеріалів про дрібне хуліганство суддя встановить у діях порушника ознаки іншого адміністративного проступку, він повинен своєю вмотивованою постановою повернути зазначені матеріали органу внутрішніх справ для вирішення питання про відповідальність цієї особи згідно з чинним законодавством України.

mego.info

Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення

Стаття 173. Дрібне хуліганство

Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян,- тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

(Із змінами, внесеними згідно із законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 02.12.2010 р. № 2744-УІ)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).

3. Суб'єкт адміністративного проступку- загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

5. Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові "Про судову практику у справах про хуліганство" від 22 грудня 2006 року № 10 узагальнив судову практику щодо розгляду, зокрема, адміністративних справ про хуліганство, і дійшов наступних висновків.

Своєчасний і правильний розгляд кримінальних та адміністративних справ про хуліганство є дієвим засобом захисту нормальних умов життя людей, поновлення порушених прав потерпілих.

Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП).

За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або такс, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

Хуліганством, яке супроводжувалось винятковим цинізмом, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності, знущанням над хворим, дитиною, особою похилого віку або такою, яка перебувала у безпорадному стані, та ін.

Судам належить забезпечувати своєчасний і правильний розгляд адміністративних справ про дрібне хуліганство.

У протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені: дата і місце складення; посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка його склала; відомості про особу порушника; місце, час учинення і суть дрібного хуліганства; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи, у т. ч. про матеріальну шкоду, якщо її було заподіяно (ч. 1 ст. 256 КпАП). За відсутності таких даних і неможливості їх доповнити суддя повертає матеріали органу внутрішніх справ для додаткового оформлення.

Суддям слід забезпечувати розгляд справ про дрібне хуліганство в присутності особи, яка його вчинила. Якщо порушник заперечує факт проступку або оспорює обставини його вчинення, необхідно допитати потерпілого, свідків, витребувати додаткові матеріали. У таких випадках доцільно вести протокол судового засідання.

При накладенні адміністративних стягнень, передбачених ст. 173 КпАП, на осіб, які вчинили дрібне хуліганство, суддя повинен у кожному конкретному випадку враховувати характер учиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Щодо осіб, які займаються суспільно корисною працею і позитивно характеризуються за місцем роботи, навчання та проживання, необхідно застосовувати, як правило, не арешт, а інші адміністративні стягнення, а також заходи громадського впливу.

Установивши при розгляді матеріалів про дрібне хуліганство в діях особи ознаки злочину, суддя має закрити провадження за ст. 173 КпАП і направити ці матеріали прокурору для вирішення питання про порушення кримінальної справи та організації її розслідування.

Якщо ж при розгляді матеріалів про дрібне хуліганство суддя встановить у діях порушника ознаки іншого адміністративного проступку, він повинен своєю вмотивованою постановою повернути зазначені матеріали органу внутрішніх справ для вирішення питання про відповідальність цієї особи згідно з чинним законодавством України.

Стаття 173/1. Поширювання неправдивих чуток
Стаття 173/2. Вчинення насильства в сім'ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми
Стаття 174. Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку
Стаття 175. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки
Стаття 175/1. Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях
Стаття 176. Виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення
Стаття 177. Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення
Стаття 177/1. Виключена
Стаття 178. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді
Стаття 179. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві

westudents.com.ua

Стаття 173. Дрібне хуліганство

Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

 

Коментар:

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині та інші подібні дії. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю, а точніше свавілля.

Конкретні прояви цього правопорушення надзвичайно різноманітні. Таке розмаїття законодавець визначив терміном «інші подібні дії», до яких необхідно віднести: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-1У).

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Суб'єктом правопорушення можуть бути особи, яким виповнилося 16 років.

< Предыдущая Следующая >

legalexpert.in.ua

Мелкое хулиганство - статья 173

Мелкое хулиганство, то есть нецензурная брань в общественных местах, оскорбительное приставание к гражданам и другие подобные действия, нарушающие общественный порядок и спокойствие граждан, - влечет за собой наложение штрафа от трех до семи необлагаемых минимумов доходов граждан или общественные работы на срок от сорока до шестидесяти часов, или исправительные работы на срок от одного до двух месяцев с отчислением двадцати процентов заработка, или административный арест на срок до пятнадцати суток.

Комментарий:

1. Объектом данного административного проступка являются общественные отношения в сфере охраны общественного порядка.

2. Объективная сторона правонарушения выражается в нецензурной брани в общественных местах, оскорбительное приставание к гражданам и другие подобные действиях, нарушающих общественный порядок и спокойствие граждан (формальный состав).

3. Субъект административного проступка - общий (физическое вменяемое лицо, достигшее 16 - летнего возраста).

4. Субъективная сторона правонарушения определяется отношением к последствиям и характеризуется наличием вины в форме прямого или косвенного умысла.

5. Пленум Верховного Суда Украины в своем Постановлении "О судебной практике по делам о хулиганстве" от 22 декабря 2006 года № 10 обобщил судебную практику по рассмотрению, в частности, административных дел о хулиганстве, и пришел к следующим выводам.

Своевременное и правильное рассмотрение уголовных и административных дел о хулиганстве является действенным средством защиты нормальных условий жизни людей, восстановления нарушенных прав потерпевших.

Если такое нарушение не сопровождалось особой дерзостью или исключительным цинизмом, его необходимо квалифицировать как мелкое хулиганство по ст. 173 Кодекса Украины об административных правонарушениях (далее - КоАП).

По признаку особой дерзости хулиганством может быть признано такое грубое нарушение общественного порядка, которое сопровождалось, например, насилием с задачей потерпевшему побоев или причинением телесных повреждений, издевательством над ней, уничтожением или повреждением имущества, срывом массового мероприятия, временным прекращением нормальной деятельности учреждения, предприятия или организации, движения общественного транспорта и т.п., или такс, которое лицо длительное время упорно не прекращала.

Хулиганством, которое сопровождалось исключительным цинизмом, могут быть признаны действия, соединенные с демонстративным пренебрежением к общепринятым нормам морали, например, проявлением бесстыдства или грубой непристойности, издевательством над больным, ребенком, лицом преклонного возраста или такой, которая находилась в беспомощном состоянии, и др..

Судам надлежит обеспечивать своевременное и правильное рассмотрение административных дел о мелком хулиганстве.

В протоколе об административном правонарушении должны быть указаны: дата и место составления, должность, фамилия, имя, отчество лица, которое его составило, сведения о личности нарушителя, место, время совершения и суть мелкого хулиганства, фамилии, адреса свидетелей и потерпевших , если они есть; объяснения нарушителя, другие сведения, необходимые для разрешения дела, в т. ч. о материальном ущербе, если он был причинен (ч. 1 ст. 256 КоАП). При отсутствии таких данных и невозможности их дополнить судья возвращает материалы органу внутренних дел для дополнительного оформления.

Судьям следует обеспечивать рассмотрение дел о мелком хулиганстве в присутствии лица, его совершившего. Если нарушитель отрицает факт проступка или оспаривает обстоятельства его совершения, необходимо допросить потерпевшего, свидетелей, истребовать дополнительные материалы. В таких случаях целесообразно вести протокол судебного заседания.

При наложении административных взысканий, предусмотренных ст. 173 КоАП, лиц, совершивших мелкое хулиганство, судья должен в каждом конкретном случае учитывать характер совершенного правонарушения, личность нарушителя, степень его вины, имущественное положение, обстоятельства, смягчающие и отягчающие ответственность. В отношении лиц, которые занимаются общественно полезным трудом и положительно характеризуются по месту работы, учебы и проживания, необходимо применять, как правило, не арест, а другие административные взыскания, а также меры общественного воздействия.

Установив при рассмотрении материалов о мелком хулиганстве в действиях лица признаки преступления, судья должен закрыть производство по ст. 173 КоАП и направить эти материалы прокурору для решения вопроса о возбуждении уголовного дела и организации его расследования.

Если же при рассмотрении материалов о мелком хулиганстве судья установит в действиях нарушителя признаки другого административного проступка, он должен своей мотивированным постановлением вернуть указанные материалы органа внутренних дел для решения вопроса об ответственности этого лица в соответствии с действующим законодательством Украины.

juristoff.com

Адміністративні правопорушення що посягають на громадський порядок і громадську безпеку

Страница 1 из 6

 

Стаття 173. Дрібне хуліганство

Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

[У статтю 173 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині та інші подібні дії. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю, а точніше свавілля.

Конкретні прояви цього правопорушення надзвичайно різноманітні. Таке розмаїття законодавець визначив терміном «інші подібні дії», до яких необхідно віднести: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у рромадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 p. № 2899-IV).

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Суб'єктом правопорушення можуть бути особи, яким виповнилося 16 років.

 

Стаття 1731. Поширювання неправдивих чуток

Поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.

[Кодекс доповнено статтею 173і згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 9082-ХІ від 20.04.90 p.]

[У статтю 173' внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку (див. коментар до ст. 173).

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у поширюванні неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Неправдивими чутками є вістка, повідомлення про кого, що що-небудь, які суперечать (не відповідають) дійсності (правді, істині). Предметом таких чуток (повідомлень) можуть бути будь-які факти, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Це, наприклад, повідомлення про нібито не роботу громадського транспорту, радіаційні та інші викиди, перекриття руху транспорту, зараження питної води, масове зловживання владними повноваженнями працівників правоохоронних органів тощо. Паніка - це раптове замішання, розгубленість або прояв страху у випадку небезпеки.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років.

 

Стаття 1732. Вчинення насильства в сім'ї або невиконання захисного припису


Вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного,    психологічного    чи    економічного    характеру    (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, - тягнуть за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

[Кодекс доповнено статтею 1732 згідно із Законом України № 759-1V від 15.05.2003 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а також у невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений.

Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» від 15.11.2001 р. № 2789-Ш насильство в сім'ї- будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.

Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства. Фізичне насильство в сім'ї - це умисне насильство, яке не завдає фізичного болю і не спричиняє тілесних ушкоджень (наприклад, нанесення одним членом сім'ї іншому члену сім'ї побоїв). Психологічне насильство в сім'ї- насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю. Економічне насильство в сім'ї - умисне позбавлення одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до порушення фізичного чи психічного здоров'я.

Завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого є необов'язковим для кваліфікації.

Одним із видів протиправних дій, які є об'єктивною стороною цього правопорушення є невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений під яким необхідно розуміти спеціальну форму реагування служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах дітей щодо захисту жертви насильства в сім'ї, яким особі, яка вчинила насильство в сім'ї, забороняється вчиняти певні дії стосовно жертви насильства в сім'ї. Захисним приписом особи, стосовно якої він винесений, може бути заборонено чинити певну дію (дії) стосовно жертви насильства в сім'ї, а саме: чинити конкретні акти насильства в сім'ї; отримувати інформацію про місце перебування жертви насильства в сім'ї; розшукувати жертву насильства в сім'ї, якщо жертва насильства в сім'ї за власним бажанням перебуває у місці, що невідоме особі, яка вчинила насильство в сім'ї; відвідувати жертву насильства в сім'ї, якщо вона тимчасово перебуває не за місцем спільного проживання членів сім'ї; вести телефонні розмови з жертвою насильства в сім'ї.

Членами сім'ї є особи, які проживають разом і (або) об'єднанні законними правами чи обов'язками щодо утримання (Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 р. № 1768-ІІІ).

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб'єктом правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до одного із членів своєї сім'ї.

 


ПерваяПредыдущая 1 2 3 4 5 6 Следующая > Последняя >>

uristinfo.net

Суд узагальнив практику щодо дрібного хуліганства . Закон і Бізнес


18.06.2015 17:47

Київський районний суд м. Одеси узагальнив судову практику розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство) за 2014 рік.

Об’єктом правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку, об’єктивна сторона даного правопорушення, передбачена ст. 173 КпАП України, виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб’єктом правопорушення є фізична осудна особа, якій виповнилося 16 років, а суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

В ході вивчення Київським районним судом м. Одеси судової практики з розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 173 КпАП України за 2014 рік встановлено, що до суду надійшло 722 справи про вчинення хуліганських дій. З них розглянуто 558 справ та повернуто на доопрацювання 164 справи.

Також суддями виносились постанови про закриття справи за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення – 54 справи, у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення було закрито 88 справ.

Київським районним судом м. Одеси за 2014 рік накладено 411 адміністративних стягнень, з них:

Штраф – 394;

Громадські роботи – 2;

Адміністративний арешт – 15.

За звітний період 2014 року, для належного оформлення за статтею 173 КпАП України, повернуто 161 справу.

Аналізуючи справи про адміністративні правопорушення за ст. 173 КУпАП за 2014 рік, які були повернуті на доопрацювання виявилось, що більшість справ повертались на до оформлення у зв’язку з тим, що не було забезпечено явку до суду правопорушника, а згідно ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП розглядається протягом доби з дня одержання органом, правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Також за звітній період 2014 року Київським районним судом м. Одеси за ст. 173 КУпАП було закрито 54 справи за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Так, згідно постанови суду від 08.12.2014 року було розглянуто справу відносно громадянина Т., який згідно протоколу від 14.10.2014 року, знаходячись у п’яному вигляді в громадському місці, висловлювався нецензурною лайкою, образливо чіплявся до громадян, порушив громадський порядок, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КпАП України. У судове засідання громадянин Т. не одноразово не з’являвся, в матеріалах справи будь – яких доказів вчинення громадянином Т. хуліганських дій суду не надано. В матеріалах справи відсутні заяви та пояснення будь – яких осіб, які б підтвердили вчинення Т. хуліганських дій, які порушили громадський порядок. Також відсутній документ, підтверджуючий знаходження Т. в стані алкогольного спяніння, у зв’язку з чим суд дійшов до висновку, що в діях Т. відсутні подія та склад адміністративного правопорушення,

Основним видом стягнення за 2014 рік за ст. 173 КУпАП було накладення стягнення у вигляді штрафу. Судом накладено штраф на 394 особи на загальну суму штрафу 21468 гривень (сплачено добровільно 5272 гривні).

Вивчивши дану категорію справ вбачається, що при накладенні адміністративного стягнення судом завжди враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

© Закон і Бізнес

zib.com.ua

Внесіть зміни до ст 173 КуПАП

№22/024101-еп

Автор (ініціатор): Громов Дмитрий Владимирович

Дата оприлюднення: 24 травня 2016

Стаття 173. Дрібне хуліганство
Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії ( Образливе чіпляння та нецензурна лайка в бік Поліцейського) , що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб. (Виключити зі статьи громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку) Тому що люди повинні поважати інших людей. Та поважати Патрульну Поліцію. Народ потрібно виховувати..

1.

Дерезюк Олег Степанович

02 липня 2016

2.

Скрипка Аліна Василівна

26 травня 2016

3.

Корсовецький Віталій Олександрович

26 травня 2016

4.

Носенко Сергій Валерійович

26 травня 2016

5.

Пізняк Віра Іванівна

26 травня 2016

6.

Карнаух Костянтин Вікторович

26 травня 2016

7.

Бондар Володимир Олексійович

25 травня 2016

8.

Киндра Сергей Константинович

25 травня 2016

9.

Гайдаш Андрей Владимирович

25 травня 2016

10.

Каделяк Роман Степанович

25 травня 2016

11.

Комашко Тетяна Федорівна

25 травня 2016

12.

Любарець Денис Васильович

25 травня 2016

13.

Воробьев Владислав Викторович

25 травня 2016

14.

Мельник Олександр Миколайович

24 травня 2016

15.

Попов Анатолій Іванович

24 травня 2016

16.

Громов Дмитрий Владимирович

24 травня 2016

16
голосів з 25000
необхідних

Не підтримано

Архівна

Збір підписів завершено

Суть звернення:

Внесіть зміни до ст 173 КуПАП

Поділіться петицією:

petition.president.gov.ua

Отправить ответ

avatar
  Подписаться  
Уведомление о